Сторінка музичного керівника

Савченко Тетяна Леонідівна, музичний керівник

Вплив музики на творчий розвиток дітей дошкільного віку

Завжди викликає захоплення людина інтелектуально розвинена, яка вміє логічно мислити, концентрувати увагу, фізично здорова. Але на думку багатьох учених, для того, щоб людину вважали всебічно розвиненою, цих якостей недостатньо. Тому дуже важливо з раннього віку розвивати не тільки інтелектуальні, а й творчі здібності дошкільника.
Невипадково з давніх часів будь-яка педагогічна система не уявлялася без вивчення іноземної мови, музики, малювання, як правило ці дисципліни вважалися навіть обов’язковими. Дякуючи тому, що традиційне сімейне виховання передбачало розвиток творчих і гуманітарних здібностей, ми і сьогодні вважаємося культурною нацією.
Розвиток музичних здібностей починається в утробі матері, оскільки дитина може сприймати звуки, що досягають її через амніотичну рідину і оболонки, в які вона поміщена. Розрізняють музичне сприймання і сприймання музики. Музичне сприймання є творчою роботою зі створення смислу звучання мелодії. Музичний розвиток дитини має критичний період, тому раннє звукове середовище попереджує музичні можливості дорослої людини.
У часи, коли не було телевізорів, радіо, магнітофонів, заняття музикою вдома було одним із головних розваг. Тому елементарні основи музичних знань мали практично всі діти із «благородних» сімей.
У щоденнику особистого лікаря французького короля Людовіка XIV є відомості про те, що майбутній король почав грати на скрипці (тоді це був простонародний інструмент), коли йому було півтора роки, а на лютні (інструмент аристократів) – у чотири.
Як відомо, музика – вид мистецтва, який істотно впливає на становлення особистості в дошкільному віці. Вона збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору, формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересів до різних музичних інструментів та бажанню на них грати.
Вивченням впливу класичної музики на дитину загалом займалися німецькі вчені. Можливо тому спеціалісти, як правило, рекомендують слухати Моцарта, Шуберта, Гайдна, Баха. Мелодії цих композиторів дійсно подобаються маленьким слухачам. Проблемами дитячої музики також займалися Вівальді, Шопен, Брамс, Глінка, Бетховен, Боккеріні, Лядов, Рах-манінов, Верді, Гершвін, Штраус, Кальман, Ліст, Прокоф’єв, Грибоєдов. Композиції таких композиторів, як Шенберг, Шнитке чи Губайдуліна, дітям поки що протипоказані, тому що музика для дитини повинна бути ясною і мелодійною, бо вони з часом намагатимуться її наспівати.
Твори Моцарта досконало відповідають всім вимогам: прості, гармонійні, оптимістичні, і навіть печаль у цього великого композитора світла. Із творів Моцарта дитина може слухати практично все, крім «Реквієму». Не можна забувати про музику Чайковського: вона принесе справжнє задоволення не тільки дітям, а ще й батькам, які звикли до сучасних ритмів.
У статті ми ставили за мету показати необхідність музики в житті кожної дитини; вплив багатьох чинників на розвиток особистості в процесі заняття музичним мистецтвом; розкрити особливості дитячої музики.
Музична мова – частина можливості здібностей дітей до спілкування. Дитяча музичність проявляється в рухах та піснях, допомагає дитині передати світу інформацію, яку вона поки що не готова транслювати через словесну мову. Вона допомагає їй увійти у світ однолітків, завести друзів, подати сигнал про допомогу, продемонструвати особливості своєї особисті.
Яку ж музику повинні слухати діти? Різну. Більшість вважає, що простіше купити дитині аудіокасету з піснями, які всім знайомі з дитинства, – і нехай насолоджуються. Однак батьки дуже швидко починають розуміти, що задоволення отримують всі, крім головного слухача. Як показує досвід, навіть «найпродвинутіші» діти починають цікавитися цим репертуаром не раніше, ніж 6 місяців, а більшість оцінить його красу тільки після року і пізніше. Ось тоді вони й почнуть весело підтанцьовувати під «Антошку» чи «Чунга-Чангу».
Найперший і найкращий музичний інструмент, з яким знайомляться діти, – це мамин голос, який ніжно наспівує колискову.
Якщо під колискові дитині подобається засинати, то під веселі, ритмічні дитячі мелодії приємно купатися, повзати, розкидати іграшки і займатися іншими справами. У цьому випадку незамінні будуть касети чи диски з дитячими піснями з мультфільмів.
Купуючи аудіокасету потрібно звернути увагу на те, щоб пісні були без аранжування і звучали так само, як у мультфільмі. Класичні твори для дітей – світлі, прості, приємні на слух, не викликають негативних емоцій .
Головне в музичному розвитку дошкільника – «занурити» його у розмаїття музики, навчити «жити» нею, ознайомити з різними засобами виразності, образними рухами, навчити орієнтуватися в просторі, бачити себе серед інших, бути сприятливим до музики, вправним, оптимістично налаштованим. Тому можна виділити такі завдання розвитку музичної культури у дитини:
• підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно на неї
відгукуватися, розповідати про неї;
• формувати досвід музичних вражень;
• розвивати музичні здібності;
• розвивати мислення й творчу уяву;
• спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер музично
го твору, засоби музичної виразності;
• вдосконалювати вміння слухати музику, розрізняти її інтонації,
мелодію, змістове наповнення;
• вчити слухати та диференціювати тембри інструментів;
• вправляти в умінні визначати жанрову належність музичного твору;
• формувати здатність створювати музичний образ;
• збагачувати уявлення про композиційно-формотвірний бік музич
ного твору;
• розвивати бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій,
характер музичного образу; підтримувати бажання дітей передавати настрій музичного твору в малюнку, театральному дійстві
літературній творчості.

Робота з навчання дітей гри на музичних інструментах розпочинається приблизно з п’ятого року життя. Тому для того, щоб сформувати у дітей певні навички, можна пропонувати їм грати не тільки на дитячих музичних інструментах, а й на незвичайних, тих, що діти виберуть або виготовлять самостійно чи з допомогою дорослого.
Спочатку слід дати дітям можливість задовольнити інтерес до матеріалів, нашуміти ними. Пізніше можна буде шуміти більш організовано – у дитячому оркестрі шумових інструмен.
Якщо для дорослого музика нерозривно пов’язана з піснями і грою на музичних інструментах, концертами і радіоефірами, то дитина здатна знаходити музичність навіть у таких непомітних звуках як шум холодильника чи автомобільні .
Японський педагог і музикант Шінічі Судзукі впевнений, що всі діти народжуються талановитими. Відмінність тільки в одному: в одних дітей здібності до чогось розвивають з раннього дитинства, а у інших ні. Сьогодні більшість російських та українських педагогів працюють за його системою, існують навіть спеціальні групи в дитячих садках.
Уявіть собі картину: дитина у віці від півроку до трьох років грає на скрипці.
Ці заняття допомагають загальному розвитку дитини. Педагоги, що займалися з дітьми за методом Судзукі, відзначили таке:
• Гра на скрипці чудово стимулює пальці дитини. Це допомагає включенню мовної зони, іншими словами, розвитку мови. Майже на кожному уроці малюку пропонують «пальчикові ігри» під який-небудь віршовий текст. Ці ігри дуже популярні і у логопедів. Практика показує, що, чим раніше дитина з проблемами мови почала грати на скрипці, тим ефективніше і швидше корегується мова. Причому у дворічних дітей цей процес може продовжуватися всього від одного місяця до чотирьох, у трирічних – розтягнутися до року. Чим старша дитина, тим більше знадобиться зусиль.
• Розвивається дрібна моторика, кістки рук набувають більшої рух

ливості, зникає скутість рухів і дитині буде легше навчитися писати.
• Розвивається координація рухів. Скрипка – чудова розвиваюча іг

рашка для покращення координації: різноманітні рухи рук. Отже, активно

стимулюються всі центри мозку.
• Удосконалюється здібність поєднувати слухове, зорове сприйнят

тя і рухову координацію, а це допомагає бути уважним і терплячим.
• Скрипка розвиває багатоканальність – здібність чути те, що ка

жуть, виконувати потрібні дії, не відволікатися. Обидві півкулі мозку роз

виваються. У три роки діти, як правило, «одноканальні». Вони можуть

слухати одну людину і швидко відволікатися, при цьому зі складністю по

вертаються «на попередній канал».

Музикотерапія в дитячому садочку

Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій.
Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик.
На сучасному етапі музична терапія далеко просунулася в дослідженні впливу музичного досвіду на розвиток особистості. Відповідь на запитання, чому музика настільки сильно торкається глибин нашої різноманітної особистості, потрібно шукати в минулому, коли ми ще були в материнській утробі й відчували музику ритму материнського серця, музику її тіла, музику її подиху й голосу. Жінка, яка носить у собі майбутнє життя, сама своїм духовним “баченням” ніби наносить “візерунки” на матрицю постнатального життя своєї дитини. Так мудра природа підготовлює дитину до сприйняття світу ще в утробі матері.
Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м’язову енергію, змінює дихання, змінює кров’яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для того щоб музикотерапія позитивно вплинула на розвиток і виховання малят, необхідно враховувати особливості дітей.
“Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей”, – так визначив роль музики у формуванні особистості композитор Дмитро Кабалевський. У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.
Педагоги дитячого садка помітили вплив музики на поведінку дітей. Методи музичної терапії можна розподілити на активну (експресивну) і пасивну (рецептивну). Музикотерапія як активна — це коли діти активно проявляють себе в музиці, так і пасивна — коли дітям пропонують музику тільки слухати. Музикотерапія — це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. Музикотерапія як цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах та інші.
Так, ритмічні завдання, які надаються дітям у дитячому садку, допомагають активізувати та пробуджувати інтерес дитини до діяльності.
Якщо дитина проявляє себе в ритмі, це говорить про те, що в неї міцніє її вольовий початок, без якого неможливі ні навчання, ні робота. Ритмічні ігри дуже подобаються дітям. Найпростіший спосіб організації гри — повтор дитиною рухів дорослого. Дорослий виступає ведучим у грі-імпровізації, а дитина одночасно і спостерігає за ним, і намагається копіювати його. Дорослим зовсім необов’язково мати хореографічну підготовку для рухових імпровізацій. Основою для них послужить танцювальний досвід, що є в кожного, і звичайний вибір виразних рухів: кроки, стрибки, жести, міміка, рухи корпуса, пересування в просторі приміщення. Досить передати в рухах загальний характер музики, зв’язати пластику рухів із музичним звучанням.
Такі спільні ігри-імпровізації спрямовані насамперед на розвиток у дитини відчуття його емоційного благополуччя. Це відчуття в дитини буде пов’язано зі здатністю до природних, вільних, координованих рухів. Точність і спритність рухів, їхня відповідність пережитим емоціям, а головне, задоволення, яке дитина одержує під час рухів, — вірний показник її емоційного благополуччя. При цьому не треба спеціально вивчати з дитиною танцювальні рухи, псувати гру тренажем і проробленням деталей задуманої дорослим танцювальної композиції. Вільні, імпровізовані танцювальні рухи дорослого виступають тут голов¬ним і єдиним способом досягнення потрібного результату.
Дорослому треба своїми діями спонукати дитину до рухового заповнення всього простору кімнати, у якій проходить гра. Важливо, щоб весь ігровий простір був освоєний дитиною, щоб вона могла в ньому орієнтуватися і не боялася робити в кімнаті різноманітні пересування. Оскільки дорослий є ведучим у грі, він може продемонструвати дитині прийоми освоєння простору, підключив¬ши вигадку, гумор і спритність. Наприклад: він може зненацька перемінити рух уперед на “задній хід”, наприкінці му¬зичної фрази присісти на стілець, заплутати рух у центрі кімнати частими переходами в різні її кінці і т. д. Звичайно, ці дії мають відповідати характеру музики, перетворюватися у виразні епізоди або міні-сюжети. Діти ж сприймають подібні дії як забавні ігрові ситуації, що активізують їхню увагу і реакцію.
Варто розвивати здатність дитини попадати в метричну сітку, відчувати пульсацію. Досягти цього також можна за допомогою ігрових прийомів, зв’язуючи рухи з пізна¬вальними образами тварин або казкових героїв. Злагоджені, ритмічні рухи мають колосальний терапевтичний ефект. Особливо значним ефект ритмічного оstinato (від італ. Оstinato — багаторазово повторюваний ритмічний або мелодійний оборот) — згадайте всесвітньо відомий “Танець маленьких каченят”. Під час виконання колективом єдиного руху в єдиному темпі та ритмі за допомогою остинато створюється енергообмін усіх учасників у дійстві, який має спрямований психологічний ефект: це своєрідна терапія. Ритмічна впорядкованість рухів народжує в дітей позитивні емоції, діти відчувають радість від спільної діяльності в процесі ігрового спілкування, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
На музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами, про¬низаються слуханням їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибирає той інструмент, який більше, ніж інші, хвилює її, збігається зі струнами її душі.
Особливість елементарного музикування в тому, що всі діти мають можливість проявити себе творчо. Діти стають творцями легко та із задоволенням, з радістю. Користуються можливістю не використовувати те, що існує, а вигадують самостійно.
Ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розва¬жальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За допомогою му¬зичної психології ми намагаємося від¬родити в сім’ях традиції домашнього музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками вдома, а також підтримка їхнього захоплення батьками, завдяки чому стосунки в сім’ї стають теплішими й тіснішими.
Емоції впливають на всі психічні процеси: на відчуття, сприйняття, уяву, мислення, волю, пам’ять. Радісний, щасливий настрій дитини є основою її фі¬зичного і психологічного здоров’я, добро¬зичливого ставлення до людей, навколишнього світу.
Дітям на заняттях із музикотерапії пропонується ігровий матеріал для розвитку тактильного сприйняття (м’які іграшки, ґумові іграшки за методикою М. Монтессорі). У віці від 1 року до 3 років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан — бадьорий, задерикуватий під час слу¬хання пісні “Конячка” О. Тимчивої; спокійний, доброзичливий під час слухання пісні “Кішка” Ан. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її під час повторного прослуховування.
Особливо важливою ланкою музикотерапії є формування музично-сенсор¬них здібностей у дітей дошкільного віку. Музичне переживання, власне кажучи, завжди є сенсорним, оскільки музика — і найпростіші співзвуччя, і складні образи — насамперед сприймається чуттєво. Тому сенсорні процеси є показниками цілісного сприйняття, розрізнення ви¬разних почуттів, а також проявів, пов’язаних зі сприйняттям окремих властивостей музичних звуків, що особливо важливо для дітей молодшого віку. В основі розвитку їхніх музично-сенсорних здібностей лежить вслухування, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звука — висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини, до програми з музикотерапії включені музично-дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звука.
Дітям на другому році життя пропонуються дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на третьому році життя музично-дидак¬тичні ігри дещо ускладнюються. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад: у грі “Чий будиночок?” дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини.
Музикотерапія також сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
Але найголовніше — це “школа почуттів”, що формується завдяки особливій властивості музики — викликати співпереживання слухачів.
Отже, залучення дошколят до різних видів музичної діяльності з використанням прийомів та методів музикотерапії, сприяє успішному розвитку їхньої творчої активності. Застосування творчих завдань, ритмічних ігор, сеансів музикотерапії в дитячому садку та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває перед нею ще один шлях збагачення її музичного досвіду.

Музикотерапія може ефективно використовуватися в процесі створення сприятливих психологічних умов для формування креативних якостей особистості у дітей молодшого дошкільного віку.
Використання музики допоможе знизити інтенсивність емоційних реакцій, замкнутість, неадекватність поведінки, тому так важливо правильно підібрати ту чи іншу мелодію, враховуючи емоційний стан дитини. Цей підбір здійснюється на основі двох основних параметрів конкретного твору – темпу і ладу.
Якщо дитина відчуває смуток, то можна включити повільну мінорну музику:
• Наприклад, Чайковський – вступ V і фінал IV симфоній;
• Бах – друга частина концерту № 5 ре мінор.
При роздратуванні, гніві, хвилюванні і тривозі добре включити швидку мінорну музику: наприклад,
• Шуман – «Порив»;
• Шопен – скерцо № 1;
• Бах – прелюдія до мінор з «Добре темперованого клавіру»;
• Дебюссі – «Кроки на снігу», «Сирени».
Спокійний настрій створить повільна мажорна музика, наприклад:
• Шуберт – «Аве Марія»;
• Бородін – ноктюрн з «Струнний квартет»;
• Равель – «Павана».
Радість, веселощі, торжество висловлюють швидкі мажорні мелодії, наприклад:
• Моцарт – «Маленька нічна серенада» (фінал);
• Бетховен – фінали V і IX симфоній;
• Лист – фінали рапсодій № 6, 12;
• Равель – «Болеро».
Замість творів композиторів можна використовувати запис звуків природи (море, ліс, гроза, дощ і т. д.).
Проведення під музику режимних моментів у процесі адаптації допоможе маленькій дитині швидше влитися в новий дитячий колектив, до того ж дитина отримає великий емоційний заряд.
У процесі занять, насичених емоційно привабливими творчими контактами, у замкнутих дітей поліпшується комунікабельність, формуються навички спілкування, виникають неформальні зв’язки з однолітками. Боязкі, боязкі, тормозимость діти набувають впевненість у собі. Для десенсибілізації їх страхів використовується наступний прийом. Дошкільнятам дається завдання приготувати з картону маску страху. Образ малюється з двох сторін так, що використовуючи маску для того щоб налякати інших, дитина змушена опинитися буквально лицем до лиця з власним страхом. Вдома дитина репетирує перед дзеркалом «танець страху», який виконує потім перед усіма дітьми під відповідну музику (Гріг «В печері гірського короля», Чайковський «Баба Яга»). Після того як усі діти виконали свій танець під потенціюють страх музику, дається інструкція повторити його під контрастну музику (регтайм, кантрі м’юзік, «У настрої» Г. Міллера).
Гумористичне обігрування страхів, спровоковане веселою музикою, завершує карнавальний танець.
У процесі використання подібних прийомів розгальмування, агресивні, егоцентричні діти привчаються стримувати імпульсивні спонукання, рахуватися з інтересами оточуючих. В даному випадку рекомендується хоровий спів, участь у фольклорних ансамблях, що володіють великими можливостями використання експресії народних пісень, частівок, танців (з прітоптиваніем, пританцьовуванням, сюжетним взаємодією). Діти дуже люблять грати в «дитячих оркестрах» на найпростіших музичних інструментах (бубнах, трикутниках, дзвіночках, барабанах, дудках, ложках, ксилофонах), розучувати народні та бальні танці. Це дуже допомагає в процесі розкриття їх творчих здібностей та формування креативних якостей особистості.

Музична аптечка

Учені багатьох країн пропонують нам невеличку «музичну аптечку»:
1. Зняти стрес допоможе романтична музика Ф. Шуберта, Р. Шумана, П. Чайковського, Ф. Ліста.
2. Втішають, заспокоюють, наповнюють мужністю твори Л.Бетховена.
3. Лікує від неврозів і роздратованості бадьора музика П.Чайковського, О.Пахмутової і М.Таривердієва.
4. Виразка шлунку й дванадцятиперстної кишки зникає завдяки прослуховуванню «Вальсу квітів» з балету П.Чайковського «Спляча красуня» і мелодійної музики В.Моцарта.
5. Якщо ви втомилися, слухайте музику Луї Армстронга, Дюка Еллінгтона, Елвіса Преслі.
6. У разі синдрому хронічної втоми слухайте «Ранок» Е.Гріга, «Світанок над Москвою – рікою» (фрагмент з опери М.Мусоргського «Хованщина»), романс «Вечірній дзвін», мотив пісні «Російське поле», «Пори року» П.Чайковського, музику Й.Брамса.
7. Повне розслаблення ви можете отримати від «Вальсу» Д.Шостаковича зі старого кінофільму «Овід», оркестру Ф.Пурселя, мелодії Ф.Лея з кінофільму «Чоловік та жінка», романсу Г.Свиридова з музичних ілюстрацій до повісті О.Пушкіна «Метелиця».
8. Нормалізує кров`яний тиск і серцеву діяльність «Весільний марш» Ф.Мендельсона.
9. Заспокоять у гніві «Картинки з виставки» М.Мусоргського.
10. Позбавляє головного болю і мігрені прослуховування відомого «Полонезу» М.Огінського, мелодій К.Глюка, «Гуморесок» А.Держака, «Весняної пісні» Ф.Мендельсона, музики Дж.Гершвіна.
11. Нормалізує сон і роботу мозку сюїта «Пер Гюнт» Е.Гріга.
12. Від дапресії допомагає «Хабанера» з опери Ж.Бізе «Кармен», «Турецьке рондо» В.Моцарта, «Тріумфальний марш» з опери «Аїда» Дж.Верді, а ось ноктюрни Ф.Шопена можуть викликати дапресію.
13. Для поліпшення апетиту рекомендують слухати музику «Бітлз» і фортепіанні концерти Ф.Ліста.
14. Зміцнюють імунну систему людині, за версією музикотерапевтів, співання хором «Реквієму» В.Моцарта.
15. Тонізує полонез М.Огінського, «Чардаш» В.Монті, музика з кінофільму «Шербургські парасольки» М.Леграна і хороший джаз або рок – н – рол.

Медики, досліджуючи можливості музикотерапії, зазначають, що музика діє вибірково – залежно не тільки від її характеру, а й від інструмента, на якому її виконують. Так старовинні інструменти, як орган, флейта, скрипка, дуже гарно діють на мозок людини. Мабуть, не випадково, скрипка – найулюбленіший інстркмент інтелектуалів, зокрема відомого вченого А.Ейнштейна, літературного героя Шерлока Холмса та інших.
Вивчаючи вплив музичних інструментів на людину, вчені дійшли висновку, найсильніше на людину впливає органна музика: вона приводить усі мозкові структури в стан резонансу. Крім того:
1. Печінка позитивно реагує на дерев`яні духові інструменти – гобой, кларнет.
2. Роботу кровоносних судин поліпшує кларнет.
3. За наявності серцевих хвороб найбільш ефективними є стунні (скрипка, віолончель).
4. На легені та бронхи позитивно впливає флейта.
5. У разі радикулітів і невритів дуже іфективна труба (саме за цих недугів гру на ній застосовував знаменитий античний лікар Ескулап).
6. На сечостатеву систему позитивно впливає звук саксофона.

Щоб правильно дібрати музично – терапевтичний засіб, важливо знати улюблений жанр, який найбільш подобається і зрозумілий: фольклорна, популярна, естрадна, джазова, камерна, оперна, симфонична музика. Єдине, з чим треба бути обережними, так це рок.
Виявляється, прослуховування і виконання тяжкого року руйнує організм. Прослуховування такої музики викликає виділення так званих стрес – гормонів, які знищують значну частину інформації, що зберігається в мозку. Подібну музику фахівці називають «музикою – вбивцею».Отже, слухайте класику! Вона нагадає про любов і підтримає в біді, навчить захоплюватися красою людської душі і величчю природи, відкриє невідомі сторони могутнього світу мистецтва, що приносить радість, здоров`я і насолоду.
Музика допомагає розвивати і виховувати дітей. Як стверджують численні дослідження, прослуховування музики значно покращує функції мовлення в дошкільнят, сприяє запам`ятовуванню ключових фраз і загалом полегшує засвоєння інформації дітьми.Американські дослідники дійшли висновку, що мозок людини з моменту народження здатний сприймати музику і , можливо, вона є свого роду першомовою або архаїчною формою мислення.Сприйняття музики може бути активним (свідомим) або пасивним (несвідомим). При цьому доведено, що навіть несвідоме сприйняття музики позитивно впливає на інтелектуальну діяльність.

Звуки природи

Сучасне життя наповнено різного роду стресами, з якими людині щодня доводиться стикатися. Стрес може бути викликаний багатьма причинами. Одним з негативних факторів, що впливають на наш організм, є навколишній шум сучасного міста.Він негативно впливає як на розумове, так і на фізичне здоров'я людини. Стрес може призвести також до різних порушень сну, в результаті чого, людина почуває себе погано як фізично, так і морально.
Вже давно доведено, що природні звуки природи можуть надавати потужний терапевтичний вплив на весь наш організм. Ці природні звуки позитивно впливають на всі життєво важливі системи людини. Вони допомагають розслабити і тіло, і розум, зняти стрес і внутрішнє напруження.
Численні дослідження довели позитивний вплив спокійної музики на сон. Прослуховуючи ніжну музику природи за 45-60 хвилин до засинання, Ви отримуєте не тільки позитивні емоції, а й відмінний природний заспокійливий засіб. Ваше дихання стає рівним і глибоким, кров'яний тиск вирівнюється, голова наповнюється світлими і радісними почуттями.
Звуки природи допомагають активізувати області мозку, які відповідають за почуття радості та щастя. Музика природи чудово піднімає настрій і є незамінним засобом для людей, які страждають від депресії. Дослідження, проведені психологами, показують, що почуття депресії можна зменшити до 25% тільки лише прослуховуванням приємної музики.
Під час прослуховування розслаблюючих звуків природи, Ваше тіло і розум розслабляються, що у свою чергу підсилює Вашу імунну систему, що особливо важливе для дітей.
Музика може чудово поєднуватися з іншими методами лікування, допомагаючи людині видужати набагато швидше.
Звичайно, у кожної людини є свої уподобання при виборі музики. Вам потрібно лише прислухатися до свого організму і вибрати ту музику або ті звуки природи, які доставляють вам радість. Звуки природи будуть цікаві для ваших малят, і тому прослуховування такої природної музики буду не тільки корисне, а ще й цікаве!

Коментарi